Зозуля

Один стою серед дерев, що мов поснули,
Ці голоси мої думки перевернули
Немов коваль, кує мені зозуля роки,
Багато літ, та завжди хочеться ще трохи
Скільки би зозуля років не кувала,
Все одно, зозуля, мені буде мало!..
Скільки б ти, зозуля, років не кувала,
Мало, мало буде, знай!..
Давним-давно я народивсь, і слава Богу
Пив, як вино, я кожну мить життя хмільного
Пив, як вино кохання кожну мить шалену,
Та все одно жага життя сильніш за мене
Один стою серед дерев, що мов поснули
І у гаю я чую, знов кує зозуля