Бонжур

Я зрадувалась бути сильною щодня
Усі ці коучи, нумерологи, півдня
Мій мозок плавить не від сонця, а від слів, що викликають в мене справедливий гнів
Мене не тішить цей дешевий маскарад
Скільки довіри в світі, стільки в світі зрад
Не зрозуміє, мабуть, вже цього ніколи
Мій свіжий погляд із вікна старої школи
Бо там, де вчилися вони, я викладала
А поки врізкалися, трутою співала
Я би танцювала так, що о-ла-ла, о-ла-ла
Бонжур, бонжур, о-ла-ла, о-ла-ла
Бонжур, бонжур, о-ла-ла, о-ла-ла
Бонжур, бонжур, о-ла-ла, о-ла-ла
Бонжур, бонжур, о-ла-ла, о-ла-ла