Я до тебе тихо підійду

Ти ішла — і все стихло враз,
Погляд твій спинив мій час.
Я стояв і вже не йшов —
Серцем я тебе знайшов.
Ти дивилась тихо, ніжно,
І мені здалось на мить —
Я тебе знайшов нарешті,
Щоб кохати й просто жить.
Я до тебе тихо підійду,
І на вушко тобі нашепчу:
Як завжди про тебе мрію,
Як від тебе шаленію.
Ти — мов пісня весняна,
Тиха, ніжна, неземна.
Ти — любов моя свята,
І душа без тебе мов пуста.
Ми цілувались без зупинки,
Під дощем, під зорями вночі.
Все навколо стало казкою,
Що живе і досі в нас в душі.
Ми тоді не знали навіть слова,
Що назавжди з’єднує серця.
Та любов між нами, як і завжди,
Без початку й без кінця.
Я до тебе тихо підійду,
І на вушко тобі нашепчу:
Як завжди про тебе мрію,
Як від тебе шаленію.
Ти — мов пісня весняна,
Тиха, ніжна, неземна.
Ти — любов моя свята,
І душа без тебе мов пуста.
Хай цей світ пливе за обрій,
Хай співають нам вітри.
Ти — моя єдина доля,
І мій спокій, і світи.
Я до тебе тихо підійду,
І на вушко тобі нашепчу:
Як завжди про тебе мрію,
Як від тебе шаленію.
Ти — мов пісня весняна,
Тиха, ніжна, неземна.
Ти — любов моя свята,
І душа без тебе мов пуста.
Я до тебе тихо підійду,
І на вушко тобі нашепчу:
Як завжди про тебе мрію,
Як від тебе шаленію.
Ти — мов пісня весняна,
Тиха, ніжна, неземна.
Ти — любов моя свята,
І душа без тебе мов пуста.