Не втечеш від себе

Звітанок б'є у вікна, але в душі ще ніч
Ховаю погляд в стіна, сховавшись від усіх
Кімната повна тиші, та в голові гроза І сміх чужий, як ніч, до серцю проковза
Я біжу грізні, не маю забути, але цей біль мені
Нікому не збагнути
Ти не втечеш від себе, від думок, що так руйнують І навіть всіх, хто так за тебе
Ти не втечеш від себе, не втечеш від того, що з тобою
Не втечеш, ти сам, один з собою
Мені кажуть, це мене, просто усміхніся
Та не бачить свіх ніхто, як світлі розбився
Ця маска на обличчі тримає це ледь пледь
Я чую тихий клич, що кличе в безвіз
Я біжу грізні, не маю забути, але цей біль мені
Нікому не збагнути